“Та випитий кокосовий горіх,
який жбурнули геть, достоту схожий
на голову, сліпу, котра волає
відтята від рамен…”
Сен-Жон Перс
В одній давній славетній катівській родині
Катівська справа переходила з покоління в покоління
І з часом настала черга маленькому синові ката вивчитись цього ремесла
Але маленький хлопчик страшенно боявся крові
навіть не бігав гратися у війну з сусідськими забіяками
що так і норовили стрельнути один в одного червоною фарбою
Натомість, щодня тато приносив хлопцеві
кількадесят великих круглих кокосових горіхів
завбільшки з людську голову
Хлопчик рвучко випивав з них рідину, заплющивши очі,
і по черзі скидав спорожнілі горіхи на купу
Аж сусідські дівчатка допитливо зазирали у шибки,
аж облизувалися від побаченого
Може катівський син волів би краще гратися з ними?
Але щоразу перед випиванням
він пробивав у кокосі добрячу дірку
і витискав туди пригорщу вишень щоб рідина почервоніла
Ні, він випивав їх не для насолоди
І аж ніяк не для того щоб смачно поїсти
Катівський син випивав кокосові голови
аби побороти страх крові
Аби увібрати в себе катівську безжальність
Кажуть що пізніше він збожеволів
Ходив від хати до хати
і підкидав людям на пороги розтрощені недопиті кокоси
Чекав поки рідина з них повитікає йому під ноги
А тоді вклякав на коліна, і так жодної голови й не зрубавши
відмолював кожну солодку кров трьома добре завченими
“Отченашами”.
“That emptied out coconut
that they threw away, is quite similiar
to a head, blind, which lies
detached from the body…”
Saint-John Perse
In one ancient well-known executioner’s family
The work of executing was passed on from generation to generation
So, with time it was the turn of the executioner’s small son to learn this trade
But the small son really feared blood
didn’t even run to play war with his peers, the neighborhood warriors
who were so anxious to shoot one another with red paint
Instead, everyday the father brought the boy large round coconuts by the tens,
about the size of a person’s head
The boy nervously drank the liquid from them, closing his eyes,
and then he threw the empty coconuts into a pile
So it was that the neighborhood girls peered curiously through the windows,
thirstily licking their lips at the sight
Maybe the executioner’s son would rather play with them?
But everytime before drinking he dug out a proper hole in the coconut
and shoved in handfuls of cherries to color the liquid
No, he did not drink the liquid of the coconuts for pleasure
And definitely not to have a decent meal
The executioner’s son drank from the coconut heads
so that he could do away with his fear of blood
So that he could transform himself into someone who possessed an executioner’s lack of pity
They say that later he went crazy
He’d go from house to house
and throw cracked-open unemptied coconuts on people’s doorsteps
He’d wait until the liquid from them spilled beneath his feet
And then he fell to his knees, knowing he did not saw off a single head
and he prayed for every drop of sweet blood with three well recited
“Our Fathers”